Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани і гори —
Все покину, і полину
До самого Бога
Молитися... а до того
Я не знаю Бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
І мене в сем’ї великій,
В сем’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.
Лучший комментарий
DELETED
написала 11.03.2014 в 21:58
0
Шевченко – удивительный поэт. Он родился на Украине, большую часть жизни прожил в России. У него было много друзей россиян, поляков, казахов, и ...Шевченко – удивительный поэт. Он родился на Украине, большую часть жизни прожил в России. У него было много друзей россиян, поляков, казахов, и многих других национальностей. Он был патриот своей Родины, и вместе с тем великим интернационалистом. Таких людей бы побольше в современном мире.
Лучший комментарий
DELETED
написала 11.03.2014 в 22:53
147
кто это Вам сказал, что не проходят? ... вот, с детства помню, в школе учили (разумеется, на русском): Как умру, похороните На Украйне милой, Посреди ...кто это Вам сказал, что не проходят? ... вот, с детства помню, в школе учили (разумеется, на русском):
Как умру, похороните На Украйне милой, Посреди широкой степи Выройте могилу. Чтоб лежать мне на кургане Над рекой могучей, Чтобы слышать, как бушует Старый Днепр под кручей. ... вот, дальше забыла, но, думаю, если погуглить, можно найти и в сети...
Лучший комментарийIrula-88 написала 11.03.2014 в 22:34
0
Жаль, что в русских школах творчество Тараса Шевченко не проходят. Первое прочитанное произведение Шевченко была поэма "Катерина". Рыдала навзрыд. Ни ...Жаль, что в русских школах творчество Тараса Шевченко не проходят. Первое прочитанное произведение Шевченко была поэма "Катерина". Рыдала навзрыд. Ни одно стихотворение не вызывало у меня столько эмоций. Это великий украинский поэт, при переводе его произведений на русский язык слова просто перестают звучать...
Кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями , Бо москалі - чужі люде, Роблять лихо з вами. Москаль любить жартуючи, Жартуючи кине; Піде в свою Московщину, А дівчина гине - Якби сама, ще б нічого, А то й стара мати, Що привела на світ божий, Мусить погибати. Серце в'яне співаючи, Коли знає за що; Люде серця не побачать, А скажуть - ледащо! Кохайтеся ж, чорнобриві, Та не з москалями, Бо москалі - чужі люде, Знущаються вами.
Лучший комментарий
DELETED
написала 11.03.2014 в 21:58
0
Теперь проверенный :) перевод Юрия Шеляженко Фрагмент поемы "Гайдамаки" Взошло солнце. Украина Вся сгорела, тлела. Знать тихонько взаперти По домам ...Теперь проверенный :) перевод Юрия Шеляженко
Фрагмент поемы "Гайдамаки"
Взошло солнце. Украина Вся сгорела, тлела. Знать тихонько взаперти По домам сидела. Всюду виселицы в селах И тела замученные — Трупы чужаков богатых Кучею на куче. По дорогам, на распутьях Злые псы, вороны Кости гложут, клюют очи; Шляхту не хоронят. Да и некому! Остались Дети и собаки... Даже девки с рогачами Ушли в гайдамаки.
Вот такое было горе Всюду в Украине. Горше пекла... А зачем же, За что люди гибнут? Одного мы края дети, Жить бы и брататься... Не умеют, не желают Уживаться братцы! Жаждут крови, крови брата; Люто им неймется, Что тому в богатой хате Весело живется. «Кончим брата! Спалим хату!» — Кликнули, и сталось. Все, конец... Да нет, на горе Сироты остались. В слезах росли и выросли. Обделенных руки Развязались — и кровь за кровь, И муки за муки!
Лучший комментарий
DELETED
написала 11.03.2014 в 21:08
0
Мій улюблений вірш, у Шевченка чудова лірика. У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим. Тепер їй любо ...Мій улюблений вірш, у Шевченка чудова лірика.
У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим.
Тепер їй любо, любо жити. Вона серед ночі встає, І стереже добро своє, І дожидає того світу, Щоб знов на його надивитись, Наговоритись.— Це моє! Моє! — І дивиться на його, І молиться за його Богу, І йде на улицю гулять, Гордіше самої цариці, Щоб людям, бачте, показать Своє добро.— А подивіться! Моє найкраще над всіма! —
А вот есть еще одна, если слушали радио, точно вспомните) Она, наверное, слишком драматичная, но мне очень нравится
Я на світі прожив, наче спалах зорі на світанні, Наче крапля роси, наче крик журавля - тільки мить. Я не вірив ніяк, що й до мене прийде день останній, І в жертовнім вогні моє серце на попіл згорить.
Я ж так щедро кохав, я так вірив у зорі і очі, І душею своєю я вас, як умів, причащав. Але видно Господь мені краще життя напророчив, І до себе забрав, щоб у райськім саду я співав.
Приспів: На могилі моїй посадіть молоду яворину, І не плачте за мною, за мною заплаче рідня. Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну, Певно, в цьому і є та найважча провина моя.
Хай душа переселиться в дивний той рай потойбічний, Де таких, як і я, назліталася ціла сім'я. Тільки нащо мені ті блаженства розкішні і вічні, Як мені не всміхнеться донька-сиротинка моя.
У далеких світах якось раптом усе я покину, Бо ввійде мені в душу сльозиною і чебрецем, І додому хоч вітром, хоч променем сонця полину, І легенько війну над твоїм, Україно, лицем.
Публикация комментариев и создание новых тем на форуме Адвего для текущего аккаунта ограничено. Подробная информация и связь с администрацией: https://advego.com/v2/support/ban/forum/1186
