Всем привет! Я тоже вернулась. Правда, не из Тайланда, а из командировки, но, всё равно, рада всех видеть! Адвего - это уже не работа. а "место встречи изменить нельзя"!
Поделились сегодня со мной вот таким сообщением. Понравилось очень, захотелось сюда притащить. Но на украинском языке.
Живеш собі і живеш. Сьогодні радієш, завтра нарікаєш, часом кричиш на все горло - не можу я так більше, бідна-нещасна я! Шкода себе. Потім начебто так нічого - плетеш далі помаленьку: нога за ногу. Іноді прокинешся - все ж таки тобі в житті пощастило, потім знову забудеш. А потім раптом пишеш смс старій знайомій, яку давно не бачила - а раніше гуляли разом з дітьми. Навіть в гості один до одного встигли сходити кілька разів. Дві молоді мами - є про що поговорити. Так ось, пишеш смс, а вона тобі відповідає, що лежить в лікарні. Передзвонюєш. А в неї рак. Рак 4-го ступеня. Так легко ще говорить! Спочатку навіть не розумієш, про що вона. Минає день, два. Пролиті сльози, продумані справи, якими можна допомогти. Починаєш молитися. Звичайно, спочатку за неї, її дитину і чоловіка. Друга молитва - за себе: соромно, соромно-то як! Скільки дурних переживань, скільки саможаління, скільки вимог - я буду щаслива, тільки якщо буде перше, друге і третє ось теж дуже треба ... Я перестану сумувати, тільки коли ... Третя молитва - подячна: за цю зустріч у житті. Цією біллю ти прозріваєш. А без близького дотику з такими гострими краями життя, захисний механізм занадто добре спрацьовує. А коли так близько - світ перевертається. Тільки б не осліпнути з часом знову! Це четверта молитва...
Привет, Мир! У нас весна пока только воду с собой принесла - залило луга до леса. А как по картинкам видно - где весна, а где осень, и даже без разлива!
Не, от реки дамба защищает, а заборчиком я решила от Барта оградиться, и, насмотревшись на чудеса в ночке, понасадить там красоты и вкусностей всяких. От такой заборчик (правда, мой кабан его если не перескочит, так снесет мимоходом)))
А ты обычно очень экономно скобочки расходуешь на смайлы, сдержанно.. или выдержанно.., словом, в едином стилевом решении (я о дизайне сейчас пишу)))))))
Я даже не поняла сначала - сверкнуло что-то, и Барт залаял, а бахнуло только через минуту где-то, жуть. На меня идет - паузы сокращаются между вспышкой и громом. Бартуху в дом пустила:))
Публикация комментариев и создание новых тем на форуме Адвего для текущего аккаунта ограничено. Подробная информация и связь с администрацией: https://advego.com/v2/support/ban/forum/1186
