С Днем Независимости моя любимая Украина и все украинцы!
Хочу всех украинцев поздравить с этим прекрасным днем, Днем Независимости! Желаю нам всем мира, добра и процветания!!!
Блакитне небо і пшеничнії поля,
І запах свіжоспеченого хліба
І мальви під вікном-оце моя земля,
Я з гордістю скажу-це Україна.
Це край де народилась я,
Пізнала світ,відчула сонця промінь.
Це край,де завжди весна
Й щоночі чути солов’їний голос.
В одному слові-Україна-це любов,
Це пам’ять,це традиції,минуле
Бо Україна-джерело життя,
То наша гордість,невід’ємна сила.
Вона-це пісня,щира й гомінка,
Яка у світі є лише єдина.
Лучший комментарийplaythign написал 24.08.2015 в 20:00
0
Вдогонку хотел бы предложить Вам невероятной силы текст, найденный когда-то на просторах интернета и касающийся нашей страны. Каждый раз перечитывая ...Вдогонку хотел бы предложить Вам невероятной силы текст, найденный когда-то на просторах интернета и касающийся нашей страны. Каждый раз перечитывая его - по коже бегут мурашки. Не публикую его от своего имени, ведь это будет 100% плагиат или шедевр прозы с уникальность 0%. Просто прочтите, пожалуйста.
Я не ношу вышиванку и не знаю слов украинского гимна. Я не переплывал Днепр и не умею танцевать гопак. На моем столе не лежит "Кобзарь", а на стене не висят рушники. Моя кровь красная, а не желто-голубая. Я не склоняю "пальто" и "кино", и три самых важных слова я сказал на русском языке. Я - украинец? Я болею за "Динамо", за Кличко и Клочкову. Я видел эту землю из иллюминатора Боинга, но я вернулся. Мне не нужны неоновые города и силиконовые женщины. Я не буду жить там, где улицы без имен, а люди без отчеств. Я останусь здесь. Здесь земля еще не остыла от огня, и еще не стерлись на плитах имена незабытых предков. Здесь девушки читают в метро и пишут стихи на парах по термодинамике. Здесь на деньгах поэты, а не президенты. Здесь шутят смешно и улыбаются честно. Из сердца не вычеркнуть пятую графу. Я - украинец!
Я люблю узкие улицы Львова и Харьковские проспекты. Мне стали родными беззаботная Одесса, деловитый Донецк и легендарная Полтава. Я не верю патриотам на трибунах, но верю патриотам в окопах. Я верю в эту страну: я доверяю этому воздуху - он держит купол, этим горам - они держат страховку, этим людям - они держат слово. Я люблю стук каблучков по плитке Крещатика, скрип снега в Карпатах и шуршание крымской гальки. Мне никогда не забыть украинской колыбельной и первого поцелуя на Андреевском спуске.
А еще: мне часто снится необъятное небо и поле подсолнухов. И мой ребенок родится здесь. Я – украинец!
Лучший комментарий
DELETED
написала 25.08.2015 в 09:41
0
Зі святом моя Україна! Гімн України Ще не вмерла України, ні слава, ні воля, Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як ...Зі святом моя Україна!
Гімн України
Ще не вмерла України, ні слава, ні воля, Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому; Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, Ще у нашій Україні доленька наспіє.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду.
А завзяття, праця щира свого ще докаже, Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже, За Карпати відоб'ється, згомонить степами, України слава стане поміж ворогами.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Приєднуюсь до привітань на адресу рідної України! І хоч дуже неоднозначно ставлюсь до творчості Сосюри, але його рядки про любов до України, написані в роки Великої Вітчизняної війни, сьогодні досить актуальні:
Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов'їну...
Для нас вона в світі єдина, одна в просторів солодкому чарі… Вона у зірках, і у вербах вона, і в кожному серця ударі,
у квітці, в пташині, в електровогнях, у пісні у кожній, у думі, в дитячий усмішці, в дівочих очах і в стягів багряному шумі…
Як та купина, що горить — не згора, живе у стежках, у дібровах, у зойках гудків, і у хвилях Дніпра, і в хмарах отих пурпурових,
в грому канонад, що розвіяли в прах чужинців в зелених мундирах, в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях до весен і світлих, і щирих.
Любіть у труді, у коханні, у бою, як пісню, що лине зорею… Всім серцем любіть Україну свою — і вічні ми будемо з нею!
Я указала, что стих был написан во время Отечественной войны - в 1944 году. Вы правы, в сегодняшней ситуации, эти строки можно было не указывать... Еще раз повторюсь - я желаю ВСЕМ МИРА!
Публикация комментариев и создание новых тем на форуме Адвего для текущего аккаунта ограничено. Подробная информация и связь с администрацией: https://advego.com/v2/support/ban/forum/1186
